28 липня 2018 року Україна разом зі всім православним світом відзначатиме одну з найважливіших дат нашої історії – День хрещення Київської Русі.
Запровадження християнства стало епохальним поворотом в історії України, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив характерні особливості вітчизняної моделі культурного й політичного розвитку.
Разом з християнством на українські землі прийшов абсолютно новий тип політичної культури, яка тепер формувалася під дією значного впливу з боку Візантійської імперії. Християнська церква віднині стала вагомим чинником зміцнення централізованої Української держави, надаючи великокнязівській владі постійну моральну та ідеологічну підтримку.
Запроваджуючи християнство, Володимир Великий не лише відмовлявся від старих принципів державного управління, згідно з якими князь на правах очільника дружини воїнів вважався лише першим серед рівних, а вводив нову, сучасну систему політичних відносин, що мала регламентувати всі сфери тогочасного суспільного життя.
Нові ідеологічні віяння, освячуючись традицією, поступово проникли в суспільну свідомість. Християнізація Русі йшла поступово – водними шляхами, спершу нову релігію прийняли великі міста Півдня держави, пізніше сільська місцевість та Північ. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний спротив чинили служителі язичницької віри – волхви. У Новгородських землях, Суздалі, Московії вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священиків. Ще довго співіснували між собою деякі елементи язичництва, переважно обряди та народні свята, із християнством. Остаточно цей процес завершився лише наприкінці XIII – початку XIVстоліття.
Втрата, у другій половині XV століття, Україною державної незалежності призвела, через двісті років у 1685 році, до втрати незалежності церковної. Внаслідок змов, підкупу та брудної дипломатичної гри Московії, Українські землі були в незаконний спосіб відторгнуті від материнської церкви Константинополя та віддані у підпорядкування до московського патріарха.
Саме тому, вкрай символічно виглядає відновлення історичної справедливості, через рішення про надання Вселенським патріархом Варфоломеєм І, Томосу про автокефалію Українській Православній церкві, саме у час відзначення українським народом 1030-ї річниці хрещення Київської Русі-України.
Головне, чого сьогодні всі ми прагнемо – відновлення територіальної цілісності та встановлення миру на Донбасі не можна собі уявити без громадської єдності та духовної незалежності України. Церква повинна бути незалежною від держави, а від держави-агресора – тим паче.
Взаємодія церкви та армії залишається вкрай актуальною та необхідною й на сучасному етапі, адже зараз, як і впродовж всієї історії українського народу, лише союз зброї матеріальної та зброї духовної здатен зупинити ворожу навалу на нашу землю.
Нехай Господь береже усіх нас і Україну! Разом – переможемо!
Голова облдержадміністрації,
керівник обласної військово-цивільної
адміністрації О. І. Куць
