СКАСУВАННЯ ШТРАФУ ЗА ВІДМОВУ ВІД ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ

Особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 гривень. Цією постановою позивача визнано винним у порушенні вимоги абзацу першого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у відмові отримувати повістку для прибуття до РТЦК та СП.
Суд вказав, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-1 КУпАП).
При цьому, обов’язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Законодавство покладає обов’язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов’язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, НЕ свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Відповідач в свою чергу не надав суду жодних доказів, які б стверджували про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи не довів, що позивач про день та час розгляду справи про був поінформований належним чином.
Крім цього, як підтвердив в судовому засіданні представник відповідача протокол про адміністративне правопорушення складався у відсутність позивача, що позбавило його права надати пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. В той же час, у протоколі зроблена вказівка, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності від пояснення або підписання протоколу відмовилася, заяви клопотання від неї не надходили. Крім цього, на думку суду у матеріалах справи відсутні достатні докази відмови позивача отримувати повістку як військовозобов’язаного.
В копії повістки на ім’я зроблена відмітка – «відмова», яка НЕ застережена підписами уповноважених осіб, свідків. За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, недостатність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у зв’язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.