Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ пізніх літ. Згідно із цим переказом, в 326 році н.е. біля підніжжя гори Голгофи, на якій розп’яли Ісуса, був знайдений той самий Голгофський хрест.
До цього часу наступала справжня осінь: сонце світить, але вже не зігріває своїм теплом, дме холодний, поривчастий вітер, птахи відлітають у теплі краї, а люди дістають теплі речі.
У цей день відбувається третя зустріч осені і добігає кінця бабине літо.
Так як Хрест – символ страждань, то день Воздвиження Хреста Господнього в народі вважався пісним.
З давніх-давен в це церковне свято відбувалися хресні ходи навколо селищ. Служили молебень, з іконами обходили поля, молячись про майбутній урожай. Ще молилися про хворих. Вірили, що якщо з вірою помолитися, то Животворящий Хрест і зі смертного ложа підніме.
Заборонялося в це свято подавати на стіл будь-які м’ясні страви.
