У Покровсько – Добропільському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області звертають увагу на наступне.
Громадянин – власник квартири має можливість здавати в оренду своє майно як фізична особа або як суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа — підприємець.
У випадку вибору реєстрації фізичною особою – підприємцем, доцільно зареєструватися в одній з груп платників єдиного податку та виконувати податкові зобов’язання за правилами обраної групи відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Статтями 319 і 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі, для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом. ПКУ визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди. Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотка військового збору.
Мінімальну суму орендної плати щороку визначають органи місцевого самоврядування. Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.
Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. Сплату податку, за правилами статті 170 ПКУ, треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу.
