ПАВЛО ЖЕБРІВСЬКИЙ ЗАЛИШАЄ СВОЮ ПОСАДУ! Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.
Рівно три роки тому Президент призначив мене головою Донецької обласної державної адміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації.
Три неймовірно важкі, проте насичені й цікаві роки. За цей час мені та моїй команді вдалося впровадити та розвивати низку проектів — «Опорна школа», «Український донецький куркуль», забезпечити житлом дітей-сиріт, ремонтувати дороги, розробити концепцію формування єдиного українського культурного простору…
За ці три роки Донеччина стрімко змінювалася. У першу чергу завдяки тому, що мені та моїй команді вдалося залучити значний фінансовий ресурс на розбудову інфраструктури. В області вже відкрито 12 капітально відремонтованих опорних шкіл, до 1 вересня відкриється ще 12, а до кінця 2018-го року їх буде вже 30; понад півтори сотні дрібних підприємців отримали кошти на втілення своїх бізнес-ідей в рамках проекту «Український донецький куркуль» і цей проект продовжується; завдяки реалізації обласних та державних програм же понад дві сотні дітей-сиріт отримали власне житло; відкрито близько сотні молодіжних центрів; півтори сотні спортивних майданчиків та полів зі штучним покриттям; область започаткувала практику освітніх стажувань у Європі для педагогів, підприємців, керівників місцевих громад; Донеччина першою в Україні впровадила європейські норми моніторингу навколишнього середовища; ми будуємо за сучасними європейськими технологіями 4 полігони твердих побутових відходів; розгорнута масштабна робота з реконструкції парків та скверів у містах, містечках та селищах; відкриваємо Центри надання адміністративних послуг; почали реалізацію проекту зі створення соціальних офісів… Але головне — оживає українська сутність Донеччини. Міста та вулиці повернули собі історичні назви, у коридорах та кабінетах обласної адміністрації звучить українська мова, чотири міста переклали українською усі таблички та вивіски…
За ці роки я пізнав та полюбив цей край. За нього я воював на фронті у 2014-му, з 2015-го «воюю» на ниві його розбудови — щоб жителі контрольованої Україною частині Донеччини жили достойно, крім того, щоб людям то той бік так званої лінії зіткнення дати наочний приклад того, що Україна — це сучасно, класно та перспективно; щоб дати їм надію, що колись, після звільнення, і вони так само житимуть – у мирі та злагоді, розвиватимуться самі та розвиватимуть свої громади.
Ми розпочали величезну роботу. І сподіваюся, вона буде продовжена далі моїм наступником. У суботу зустрівся з Президентом України Петром Порошенком та попросив його про мою відставку. Він мою заяву прийняв, і у середу її має розглянути Кабмін. Дякую усій своїй команді за роботу, дякую жителям Донеччини за підтримку та розуміння. Ми разом з вами усьому світу довели: Донеччина – це Україна!