Микита — чоловіче ім’я грецького походження. Через старослов’янське посередництво походить від грец.Νικήτας, утвореного від νικητής — «переможець» (від νίκη — «перемога»)[1][2]. Українська форма «Микита» походить з стцерк.-слов. Нікита — внаслідок зміни у вимові звука [n] на [m] і переходом голосного [і] в [ɪ]. Латинська форма Nicetas («Ніцетас», раніша вимова «Нікетас») пов’язана з класичною грецькою вимовою Νικήτας як «Нікетас», у той час як стцерк.-слов. Нікита — з візантійською вимовою як «Нікітас» (див. ітацизм).
Світлана (рос. Светлана) — жіноче ім’я, що виникло в російській літературі на початку XIX століття й через століття стало досить поширеним.
Олександра — християнське жіноче ім’я, жіноча форма імені Олександр. Походить через церковнослов’янське посередництво від грец. Ἀλέξανδρα — жіночого варіанту імені Ἀλέξανδρος, «Александр» — «захисник людей»[1]. У давньогрецькій міфології прізвисько Ἀλέξανδρος носить Паріс, а Ἀλέξανδρα — його сестра Кассандра. В українській вимові внаслідок невластивості початкового «а» східнослов’янським мовам відбулася заміна його на «о».
Параскева — християнське жіноче ім’я. Походить від грец. Παρασκευή, утвореного від παρασκευή — «очікування», а також «переддень суботнього свята», «п’ятниця».
Клавдія — християнське жіноче ім’я. Походить від лат. Claudia — «з роду Клавдіїв». Жіноча форма імені Клавдій, що походить від давньоримського номена «Клавдій» (Claudius)[1], згідно з легендою, пов’язаного зі словом claudus — «кульгавий» (тому «Клавдія» часто тлумачать як «кульгава»), але існують і вірогідніші версії його походження (див. «Походження номена Клавдій»).
Віктор — чоловіче особове ім’я, яке набуло широкого поширення в епоху зародження християнства. Походить від лат. Victor — «переможець». У давньоримській міфології було епітетом богів Юпітера та Марса.