Віктор — чоловіче особове ім’я, яке набуло широкого поширення в епоху зародження християнства. Походить від лат. Victor — «переможець». У давньоримській міфології було епітетом богів Юпітера та Марса.
Микита — чоловіче ім’я грецького походження. Через старослов’янське посередництво походить від грец.Νικήτας, утвореного від νικητής — «переможець» (від νίκη — «перемога»)[1][2]. Українська форма «Микита» походить з стцерк.-слов. Нікита — внаслідок зміни у вимові звука [n] на [m] і переходом голосного [і] в [ɪ]. Латинська форма Nicetas («Ніцетас», раніша вимова «Нікетас») пов’язана з класичною грецькою вимовою Νικήτας як «Нікетас», у той час як стцерк.-слов. Нікита — з візантійською вимовою як «Нікітас» (див. ітацизм).
Богдан — слов’янське чоловіче ім’я, означає «Богом даний». В інших мовах буквальним відповідником є грецьке Теодор або Феодор (грец. Θεόδώρος), звідки укр. Федір і рос. Фёдор, латинське Деодатус (лат.Deodathus) та єврейське Натанаель, а також Йонатан (יהונתן).
Ілля, Ілько — українська версія біблійного (староєврейського) імені Eliyahu (אליהו) Іллі-пророка, про який оповідає Старий Завіт, якого рівно поважали юдаїзм, християнство та іслам.
Ім’я Eliyahu означає «Мій Бог — Ягве» (Eli אלי — мій Бог; Yahu יהו — коротка форма невимовного Імені Бога, багато перекладачів Біблії усунули зі своїх перекладів Боже ім’я та замінили його на титул «Господь»). Значення імені: мій Бог — Бог істинний.
Тим самим ім’я Ілля належить до теофорних імен (від грец. θέος — Бог), що включають слово «Бог» або ім’я Бога.
