Лікар під час виконання своїх професійних обов’язків може зробити фотографії пацієнта у деяких випадках, а саме:
-фотографія зроблена для консультацій з іншими лікарями;
-фотографія зроблена для прослідковування медичного лікування (ефекту);
-фотографія призначена для студентів-медиків;
-фотографія буде використана для наукових, навчальних цілей, або в інших випадках, які не незаборонені законодавством.
Зображення (клінічні фотографії) пацієнтів є частиною медичної документації і є КОНФІДЕНЦІЙНОЮ інформацією про нього, на такі зображення не поширюється дія законодавства про право інтелектуальної власності. Використання, оприлюднення фотографій пацієнтів без належно задокументованої їхньої згоди є порушенням прав пацієнта на конфіденційність.
Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена АНОНІМНІСТЬ пацієнта.
Зображення людини несе в собі певну інформацію про особу. Зображення людини відображає її зовнішній вигляд, що є сукупністю зовнішніх ознак (рис), за допомогою яких люди можуть ідентифікувати(впізнати) конкретну особу серед інших.
Відповідно до статті 200 Цивільного кодексу України
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті — ЗА ЗГОДОЮ ОСІБ, визначених частиною четвертою статті 303 ЦК.
Оприлюднення, розповсюдження фото-, відеозображень пацієнтів без їхньої згоди є порушенням конфіденційної інформації, яка передбачена медичною таємницею.
Пацієнт має право дати згоду (відмову) у зборі, використанні та розкритті інформації його клінічних фотографій. Процес згоди повинен бути задокументований у медичній документації, включаючи обсяг та деталі використання зображення пацієнта. Відмова або відкликання згоди має бути також задокументовано у медичній документації про пацієнта. Пацієнту мають надати повну інформацію щодомети використання його клінічних фотографій, тобто для чого проводиться фотофіксація, як може бути використане клінічне зображення (з наукової, навчальної та ін. мети), хто матиме доступ до зображень (фотографій), чи можна поширювати фотографії та, де і яким чином вони будуть зберігатися.
Звертаємо Вашу увагу! При вирішенні спорів про правомірність чи не правомірність створеного зображення та розгляду питання про порушення права на зображення має значення впізнаваність людини на зображенні.
Але відсутність рис обличчя не є підставою позбавлення зображуваної особи її права на зображення.
Зазначення ім’я особи, посилання на її особисту сторінку у мережі Інтернет, зазначення іншої інформації про неї, що її ідентифікує, здійснюється за письмової згодою особи та у разі потреби зазначається у договорі між фотографом (лікарем) та зображуваною особою (пацієнтом).
