Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Способи сплати аліментів у добровільному порядку:
Батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначають розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Такий договір укладається письмово та нотаріально посвідчується.
Один із батьків подає за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Якщо домовитися не вдалося – необхідно звертатися до суду.
Право звернення до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, має той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо сама дитина, яка навчається.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і у частці від заробітку платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 181 Сімейного кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
• наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
• доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів;
• інші обставини, що мають істотне значення.
