Кодекс законів про працю зобов’язує роботодавця оплачувати простій у тому разі, якщо він стався не з вини працівника. У результаті українці, які не можуть виконувати свою роботу вдома та працюють віддалено, мають право претендувати на середній заробіток навіть за період, коли вони не могли виконувати робочі завдання.
Якщо ж роботодавець не хоче оплачувати простій, він повинен забезпечити співробітника генераторами, акумуляторами або іншими засобами для забезпечення віддаленої роботи без електроенергії.
Як оплачується робота без електроенергії чи час, проведений у бомбосховищі
Зникнення електроенергії – форс-мажор. Це вимушений простій, який відбувається не з вини працівника. А з огляду на те, що в ситуації воєнного стану для співробітника є загроза його життю, можна вважати, що оплата має відбуватися виходячи із середнього заробітку.
Така сама ситуація і з часом, який працівник проводить у бомбосховищі під час повітряної тривоги. Вини працівника тут немає. Фактично це простій, який стався не з вини працівника. І підлягає оплаті відповідно до закону.
Якщо роботодавець не хоче платити за простій, має забезпечити електроенергією.
Фактично у роботодавця є вихід: або оплачувати період, коли співробітник вимушено не може виконувати свої функції, або забезпечити його альтернативним джерелом енергії. Це можуть бути акумулятори, ноутбуки з батареєю, які можуть працювати без підключення до мережі тривалий час, генератор і т.д.
Забезпечення працівника, у тому числі й видатковими коштами, лежить на роботодавцеві. Це має бути прописано у трудовому договорі, а якщо цього немає у договорі, значить, відповідає роботодавець.
Фактично за законом через відсутність електроенергії роботодавець повинен нести всі пов’язані з цим збитки, платити зарплату за час простою або забезпечувати співробітника додатковою технікою. Однак насправді тут також варто враховувати і той факт, що далеко не у всіх роботодавців у обставинах є ресурс для забезпечення всіх своїх співробітників.
