18 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» (законопроєкт за реєстр. № 5161).
Новий закон дає визначення поняттю «трудовий договір з нефіксованим робочим часом», закріплює окремі положення такого договору та передбачає право особи, яка відпрацювала відповідно до положень такого договору більше 12 місяців, претендувати на укладання строкового або безстрокового трудового договору на умовах загально встановленого у роботодавця графіку роботи з відповідною оплатою праці та інше.
Відповідно до положень прийнятого Закону трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці (передбачених Законом).
