День пам’яті жертв Бабиного Яру традиційно вшановують наприкінці вересня – у дні, коли почалися масові розстріли, і присвячується всім загиблим в роки окупації Києва, людям різних національностей та конфесій, військовополоненим, українським патріотам, мирним жителям міста. Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистськими окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та ромів за етнічною ознакою.
19 вересня 1941 року Київ захопила німецька армія, а через 9 днів окупаційна влада наказала євреям міста зібратися вранці 29 вересня в урочищі Бабин Яр на північно-західній околиці Києва. 29 та 30 вересня німецькі солдати розстріляли у Бабиному Яру понад 33 тисячі євреїв Києва. Десятки киян, ризикуючи своїм життям, переховували у власних домівках євреїв, що залишилися у місті.
Упродовж двох наступних років страти у Бабиному Яру відбувалися по вівторкам і п’ятницям. і тривали аж до звільнення Києва від окупації. У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляли за різними оцінками, не менше ста тисяч осіб.
Після катастрофи у відрогах Бабиного Яру ще залишалося понад три мільйони кубічних метрів пульпи. Для продовження робіт із заповнення яру було споруджено капітальну бетонну дамбу, прокладено новий потужний водогін для відводу води та вжито інших заходів безпеки. Частина пульпи, що вихлюпнулася на Куренівку, вже у затверділому стані поверталася самоскидами назад і використовувалася для засипання яру.
Зараз в спеціально створеному національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» нараховується 25 пам’ятників, меморіальних знаків та споруд. Кожного року у вересні до них лягають вінки і свіжі квіти. Сюди приходять згадати близьких і далеких родичів, приїздять з різних куточків світу. Тож ще раз згадаємо страхіття жорстокої війни, свавілля і більшовицького, і фашистського режимів. Це повинно надихати — не допустити повторення цієї катастрофи, стояти на варті миру.
