Можна було б обійтися штампом — на похорон Івана Євгеновича Морщавки зійшлося мало не все місто. Та це було б не правильно. Сама правдолюбна душа Івана Євгеновича спротивилася б такій гіперболі, повідомляється на сайті видання «Стріла».
«До гробу, встановленого в центральному міському палаці культури прийшло кілька сотень людей. І те, без перебільшення сказати, навіть забагато для міста з чисельністю 50 тисяч жителів. Як водиться, з’їхалася рідня, прийшли друзі і сусіди, просто вдячні люди, кому він колись допоміг. Прийшов і мер-сепаратист пан Музика, проти якого зараз піднялася хвиля великого невдоволення, та відчувши з мертвої тиші загальне неприйняття, поспішив покинути приміщення.
Скорботні і водночас викривальні прощальні слова виголосив голова Партії захисників Вітчизни, заслужений юрист і прокурор України, народний депутат багатьох скликань, Почесний гетьман Українського козацтва і володілець кількох європейських звань і титулів Юрій Анатолійович Кармазін. Його слово треба послухати всім. Не пошкодуйте півгодини часу, бо такого про українську владу і силовиків Ви точно ніколи і ніде не чули
ФАКТИЧНО СТАЛОСЯ ПУБЛІЧНЕ ВБИВСТВО!!!
Так, дійсно олігархічно-клептократична корупційна влада систематично і розмірено, нікуди не поспішаючи, вбивала Івана Євгеновича Морщавку. Крок за кроком, провокаціями і відвертими репресіями… Та й куди катам було поспішати?.. Прості люди, за яких небіжчик рвав серце до трьох інфарктів і рвав горло до онкології, мовчать! Мабуть так намагаються зберегти власне серце і горло. Та ні! Того не вийде… Влада накинула удавку і так скручує, що вже втратила відчуття життя в корявих пальцях, що вміють тільки спритно рахувати вкрадені гроші та тосувати карткові колоди в заморських казино. Народ вже заходиться від плачу та німого крику, але приспаний, ще не чує власного волання. Про це й інше говорив голова Запорізької обласної організації «Правозахисник Запоріжжя» і обласний координатор партії «Рух нових сил» Вадим Вишинський. На прохання скорботного почту він кілька раз брав слово. Люди хотіли знати правду і її отримали.
Івана Євгеновича Морщавку поховали в глибіні міського кладовища поряд з іншим, також передчасно пішовшим з життя мером Георгієм Яковлєвим. Після поминального обіду численна поховальна процесія розійшлася думати й гомоніти, гомоніти і ДУМАТИ!
Тяжко задуматись не завадило б і всім нам…