Петро (МФА: [pe.ˈtro]) — чоловіче особове ім’я. Походить від грецького імені Петрос (грец. πέτρος, Petros, «камінь, скеля»). У вперше вжито у Біблії на означення святого Петра, першого Римського Папи, на якому як на скелі Ісус Христос обіцяв збудувати свою Церкву. Поширилося разом із християнством в країнах Європита європейських колоніях в Африці, Азії, Америці та Австралії. До України потрапило у грецькій (римсько-візантійській) формі.
Юхим — чоловіче ім’я, народна форма канонічного імені Євфимій (грец. Εὐθύμιος від εὔθυμος — «благочестивий», «священний», «доброзичливий», «прихильний»)
Агафія — християнське жіноче ім’я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή(«добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім’я Любов)[1]. Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім’ям. До української запозичене через староцерковнослов’янське посередництво, цим пояснюється навність звука «ф» на місці . У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов’янське, а через латинське посередництво (від Agatha)
Феофіл (грец. Θεόφιλος, Теофіл) — чоловіче ім’я; у перекладі з грецької мови — «боголюбний».
Зенóн — чоловіче ім’я (давньо)грецького походження, означає «подарунок Зевса». Також часто використовується як прізвище.
Гнат (можливо від латинського слова ignis — «вогонь») — українське ім’я. Від нього походить багато прізвищ, на кшталт: Гнатишин, Гнатовський, просто Гнат, Гнатюк та інші.
